З якою ж ніжністю та довірою проймаєшся до краю, де люди вміють возвеличувати Богородицю, Україну,  Матір, Ветерана, шанувати стежки свого дитинства, формувати історію, оспівувати малу батьківщину.  Адже у вінок епох давно вже вплетені долі не одного покоління і ось теперішнього, яке  не втратило віру у завтрашній день,  робить все щоб він був мирним, надійним, благополучним. Сподіваємося, що літопис району і надалі  продовжиться гідно, поважно, значимо.

 З архівних джерел

 Історичне минуле міста Біла Церква та Білоцерківщини сягає 1032 року з часу, коли на берегах річки Рось Ярослав Мудрий заснував форпост Київської Русі            «Юр’їв».

Сама ж назва міста Біла Церква згадується в літописах лише після 1550 року.

Документальні матеріали, що зберігаються в Державному архіві Київської області, одному з найбільших архівів України, дають можливість відслідкувати історичне минуле бувшої Київської губернії нинішньої Київської області та Білоцерківського повіту нині Білоцерківського району лише з 1782 року, є архівні дані, що саме тоді  була створена Київська губернія, до сьогодення.

Починаючи з 1846 року після ліквідації Махновського повіту, Київська губернія була розподілена на 12 повітів: Бердичівський, Васильківський (до складу якого входили волості Білоцерківщини), Звенигородський, Канівський, Київський, Липовецький, Родомишлівський, Сквирський, Таращанський, Уманський, Черкаський, Чигиринський.

Зміни, що проходили в адміністративно – територіальному поділі Київщини, свою чергу торкалися і Білоцерківщини.

Так, у 1919 році Васильківський повіт був перейменований у Білоцерківський повіт. В послідуючому, в результаті проведеного територіально – адміністративного поділу, який відбувався в 1919 – 1922 роках, на початок 1923 року в Київську губернію вже входило 14 повітів: Бердичівський, Білоцерківський, Богуславський, Звенигородський, Київський, Липовецький, Переяславський, Родомишлівський, Сквирський, Таращанський, Уманський, Черкаський, Чорнобильський, Чигиринський.

В березні 1923 року була проведена чергова адміністративна реформа на Україні, яка була направлена на укрупнення адміністративно – територіальних одиниць.

У Київській губернії на території 247 – ми волостей  було створено 111 районів, замість 14-ти повітів – 7 округ.

Після цієї реформи до складу Київської губернії входили: Білоцерківська, Бердичівська, Київська. Малинська, Уманська, Черкаська та Шевченківська округи.

В свою чергу до складу Білоцерківської округи ввійшли території з волостями Білоцерківського повіту, м. Сквира та 10 волостей Сквирського повіту, м. Тараща та 6 волостей Таращанського повіту, а також 2 волості Родомишлівського повіту, які були об’єднані в райони.

Білоцерківський район  був створений згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року у складі Білоцерківської та Трушківської волостей. Тоді ж Біла Церква стала центром Білоцерківської округи.

В червні 1925 року губернії в Україні, в т.ч. Київська, були ліквідовані.

На території бувшої Київської губернії залишилось 5 округ: Білоцерківська, Бердичівська, Київська, Уманська, Черкаська.

До складу Білоцерківської округи входило 19 районів в т.ч. Білоцерківський та Узинський.

В 1932 році в відповідності з постановою ВУЦВК та РНК УРСР від 7 лютого в Україні було створено 7 областей в т.ч. Київська область, 90-річний ювілей якої ми святкуватимемо в лютому 2022 року.

На той час до Київської області увійшли 90 районів з них: 8 районів Коростинської та 4 райони Новоград-Волинської округ, а також 78 самостійних районів, які підпорядковувались безпосередньо обласному центру, серед них Білоцерківський та Узинський райони.

В Україні і в подальшому проводилися адміністративно – територіальні реформи, які, в свою чергу, торкалися як Київщини так і Білоцерківщини.

У відповідності з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року про укрупнення сільських районів у складі Київської області залишилось 12 районів в т.ч. Білоцерківський, до складу якого увійшли сільські ради Білоцерківського, Сквирського та Узинського районів.

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року були розукрупнені деякі райони, в наслідок чого в Київській області стало 19 районів. До жовтня 2020 року Київська область нараховувала 25 районів та 10 міст обласного підпорядкування.

Сьогодні Білоцерківський район один із найбільших та найпотужніших сільських районів столичної області, як за територією ( 1276,8 км2 ), кількістю населених пунктів (60) та чисельністю населення (50,1 тис. чол.) так і за основними показниками соціально – економічного та культурного розвитку.

Одна з наймасштабніших реформ – реформа децентралізації триває в Україні з 2014 року. Реформу провадять через об’єднання базових територіальних громад (міст, сіл, селищ) в укрупнені територіальні одиниці – так звані об’єднані територіальні громади (ОТГ). Відбувається процес ліквідації та  укрупнення районів.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року         № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»   утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Реформа децентралізації завершилася в жовтні 2020 року проведенням  місцевих виборів на новій територіальній основі громад. В результаті її реалізації на Білоцерківщині   створено 4 об’єднані територіальні громади (ОТГ).

Відповідно до перспективного плану територій громад Київської області, затвердженого Кабінетом Міністрів України у грудні 2017 року були створені Узинська міська та Фурсівська ОТГ, а в 2020 році — Білоцерківська міська ОТГ та Маловільшанська ОТГ.

Фурсівська ОТГ включає такі громади:села Фурси,  Чмирівка,  Матюші,  Трушки,  Яблунівка,  Мала Сквирка (села Білоцерківського району), Пищики,  Безугляки,  Великополовецьке,  Андріївка,         Мала Михайлівка (села Сквирського району).

 Узинська міська ОТГ включає такі громади:м Узин, села Василів,  Іванівка,  Йосипівка,  Затиша,  Красне,  Павлівка,  Мала Антонівка,  Михайлівка,  Вербова,  Олійникова Слобода,  Сухоліси,  Чепиліївка, Тарасівка,  Острійки, Блощенці,  Розаліівка,  Степок,  Людвинівка, Макіївка.

 Маловільшанська ОТГ включає такі громади:села Мала Вільшанка, Селекція, Бакали, Бикова Гребля, Черкас, Коженики, Клочки,  Озерне,  Межове,  Коржівка,  Поправка,  Одноріг, Потіївка, Сорокотяги,  Фастівка,  Фесюри,  Щербаки, Чупира – села Білоцерківського району, Тадіівка, Тарасівка, Гай — (Володарського району).

Білоцерківська об’єднана територіальна громада  включає такі громади :
м.Біла Церква, смт. Терезине, села Вільна Тарасівка, Гайок(Тетянівка), Володимирівка, Глушки, Дрозди, Мазепенці, Пилипча,Глибічка, Городище, Піщана, Томилівка, Сидори, Храпачі, Скребиші, Шкарівка.