Для полковника Андрія Соколова війна розпочалася 8 березня 2014 року. А з червня 2015 року він прийняв командування легендарною 72-ю гвардійською бригадою, яка весь військовий період надійно прикриває передові точки сходу України.

12 квітня активні представниці ГО «Рада матерів та дружини учасників АТО» організували зустріч із Андрієм Соколовим. Вони по — жіночому вирішують усі питання. Тож по — жіночому спілкувалися з комбригом.

На зустрічі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, голова райдержадміністрації Геннадій Джегур, голови місцевих рад, представники жіноцтва.

72-га із самого початку стала спасінням для Волновахи, недарма місцеві жителі називають їх своїми «Ангелами – Охоронцями». Зараз вони захищають Авдіївку, й говорять про те, що мають гарний досвід ведення бою. Військові 72-ї- гарно озброєні, загартовані в боях, можуть самостійно виконувати усі завдання, які перед ними ставить вище командування.

Велику роль відіграли волонтери. Їх діяльність була чудовою можливістю для багатьох жителів по всій країні втягнутися  у загальну справу і йти спільно до перемоги. І це було для  військових цінно. Постійно відчувалася любов та підтримка народу.

Сьогодні волонтерство замітно пішло на спад.

Армія стала більш професійною. Скорочення волонтерської допомоги є також визнання, що постачання армії помітно поліпшилися й люди можуть продовжувати працювати на своїх робочих місцях.

Бойовий і моральний стан хлопців для нас , це дуже важливо. З ними постійно працюють психологи.

Сьогоднішні події на фронті народжують нових героїв.

За час проведення бойових дій військові набули справжній бойовий досвід, виробили нову та й удосконалювали попередню тактику ведення боротьби. Вони знають, коли можна не звертати увагу на стрілянину, а коли треба дати відсіч. І це теж важливий показник військової майстерності.

Наших бійців навчають натовські інструктори. Це підвищує їх майстерність й зміцнює бригаду. Крім техніки й озброєння, для нас повинні стати пріоритетними інформаційні методи боротьби.

Армія дійсно народна, і це дуже добре. Вона зміцнішала й ми раді, що українці почали ставитися до нас серйозно-говорить кобриг. На мій погляд, зараз волонтери повинні більше допомагати демобілізованим: питання  отримання землі, психологічна реабілітація, взаємовідносини в родинах.

-Якої допомоги очікує армія?

Ясно, що часи шкарпеток, білизни минули. Це має бути щось серйозне. Наприклад, транспортні засоби, безпілотники, тепловізори….

А.Соколов: «Мене, як командира, більше турбує моральний стан бійців. Потрібна об`єднавча ідея. Потрібно достукатися до серця бійця, вкласти в його свідомість високу й достойну ідею. Свідомо розуміти, що воюємо за свою країну, за свій народ. Я горджусь бійцями, які підписали контракт і в боях демонструють героїзм і мужність».

Жінок турбувало ряд питань, це і перспективи бригади в бойовій обстановці? Як відбувається розподіл житлових квартир в бригаді? Оцінка відносин із місцевим населенням у Авдіївці? Чи буде можливість провести медичне обстеження бійців на державному рівні? Наскільки бригада укомплектована бійцями?…На всі ці питання  Андрій Соколов давав конкретні відповіді.

Наприкінці розмови Андрій Васильович подякував усім за підтримку, підкресливши її важливість для підвищення морального духу вояків. Також він розповів, що настрій у хлопців бойовий, дехто навіть до дому повертатися не планує, допоки не закінчаться бойові дії. Потому Геннадій Джегур та Віталій Гринчук вручили комбригу почесну грамоту. Вони подякували Андрію Соколову, а в його особі і всім військовослужбовцям бригади, за мужність, героїзм та відстоювання незалежності України.