6 липня, у самий розпал літа, білоцерківці відзначили одне з найколоритніших  народних  свят — Івана Купала. У сиву давнину цей день дуже цікаво проводили: дівчата плели вінки та пускали їх на воду, щоб той показав їм дорогу до своїх коханих, а хлопці, в свою чергу, шукали казковий цвіт папороті, який подарує їм вічну любов… Звісно, сучасна молодь рідко коли шукає цей цвіт, але старається не забувати давні традиції: збиратися у дружньому колі, плести живі вінки з пахучих квітів і трав та стрибати через палаюче купальське вогнище!

Жителі сіл  Василів, Трушок, Потіївки, Гайка, Черкас, Чупири, Блощенців, Межового, Красного, Матюшів, Яблунівки, Чмирівки, Озерне, що на Білоцерківщині, відсвяткували Івана Купала. Свято тамтешнім мешканцям влаштували працівники культури. У селах на честь свята відбулися театралізовані дійства та виступи народних колективів. Сплетені дівчатами вінки передавали учасникам АТО, як обереги та символи сподівання на швидке повернення до мирного життя.

Для краян підготували різноманітні конкурси та розваги. Не забули організатори й про стародавні обряди. Не обійшлося без опудал та великих вогнищ уздовж річкових берегів сіл. Мешканці Білоцерківщини складали з дерев’яних гілок опудала Купала та Марени, стрибали через купальське вогнище, дівчата плели вінки, прилаштувавши до них свічки та пускали їх на воду, за традицією, вночі шукали цвіт папороті.

Fastiv_kupalaДоповнювали народне гуляння звуки музики та чарівного українського співу. Можна сміливо казати, що серед масових дійств, що відзначаються влітку, свято Купала є чи не найулюбленішим серед молоді, бо ж віє від нього романтикою, таємничістю  й народними веселощами…