«При створенні ОТГ обов’язково слід враховувати економічний потенціал сільських рад»,-  так вважає Яблунівський сільський голова Анатолій Савчук. У розмові з кореспондентом «Замкової гори» він висловив своє судження на можливе приєднання Яблунівської сільради до Фурсівської ОТГ.

— Річ у тім, — каже пан Анатолій, — що нинішній рік – це останній рік, коли можна об’єднатись і створити ОТГ. Якщо сільська рада має гроші і в неї високий економічний потенціал, то село може розвиватись. Проте Кабмін, не спитавши людей, написав власний перспективний план щодо об’єднання. Згідно з ним, Яблунівська сільрада мусить ввійти до Фурсівської об’єднаної територіальної громади (ОТГ).

З іншого боку, в Конституції України нема системи територіального устрою держави у формі громад. Там йдеться про села, селища, райони міста і області і так далі. Тому виходить, аби виконати перспективний план Кабміну, треба змінювати Коституцію.

Стосовно нашого регіону, то варто ретельно з’ясувати, що робити з багатими сільськими радами, яких об’єднали навколо Білої Церкви, і з бідними, в котрих нема грошей взагалі. Отож, як і що буде в майбутньому, ми наразі нічого не знаємо.

— Яблунівська сільрада самодостатня?

— Ми можемо існувати самостійно. У нас є господарство, люди працюють, отримують заробітну плату. Спорудили церкву, ремонтуємо дороги, робимо огорожі. Із соцкульпобуту маємо школу, Будинок культури, сімейну амбулаторію, кілька магазинів. Коли держава фінансувала соціальну сферу, а ми утримували комуналку, то було дуже добре. Гроші водилися. А якщо нас приєднають до інших територій і позбавлять фінансування то, зрозуміло, що буде несолодко.

— Чи виношувалась думка, щоб Яблунівська сільрада стала самостійною ОТГ?

— Я думаю, всі люди хочуть, аби їхні населені пункти були самостійними. Тоді вони почуватимуться справжніми патріотами: переживатимуть за свої землі, водойми, ліс і таке інше. На жаль в Україні думки людей, як на мене, не враховано на 80 відсотків. З Білоцерківським районом також зробили те, що в перспективі не подобається людям.

— Як надалі діятиме громада Яблунівки?

— Ми не знаємо, що нам обіцяють. У яку б ОТГ не йшли, ніхто не показує чіткої дороги. Наприклад, якщо підемо до Фурсів, то невідомо, що залишиться у нас. Тобто чи працюватимуть загальноосвітня школа і дитсадок, Будинок культури, сімейна амбулаторія, зрештою, сільська рада? Ніхто нічого не пояснює.

— Отже, чекатимете до осінніх місцевих виборів?

— Ми то чекаємо. І водночас хочеться йти до Фурсів. Краще до Білої Церкви приєднатися, якщо нам залишать усе нажите. Хочемо мати гарантії, що село житиме. У нас непоганий економічний потенціал, сплачуємо державі податки, тобто розвиваємось.

— Дай Боже, щоб усе вийшло у вас так як задумала громада.

— Хотілося б, аби вище керівництво держави почуло нас. Та й не тільки нас, ва всі населенні пункти Київщини. І зробило так, щоб після децентралізації життя людей не погіршилось, а ставало кращим.

І.КОНДРАТЮК