75  років тому наша Батьківщина палала у вогнищі війни. Криваві бої точилися за кожен клаптик рідної землі. Але мужні захисники не зламалися під тягарем воєнного лихоліття. Пам’ять, дійсно, не підвладна часу. А тим більше, пам’ять про війну. Завжди пам’ятаймо про подвиг, здійснений нашими дідами й батьками в ім’я життя і миру на землі.

Нам є чим пишатися і є з кого брати приклад. Саме тому сьогодні, у важкий для країни час, молодь стала на захист рідної землі.

З нагоди 75-ї річниці визволення України від фашистських загарбників відбувся мітинг та покладання квітів до пам’ятників воїнам, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни у с.Мала Вільшанка  Білоцерківського району. У заході взяли участь голова районної ради Володимир Шевченко,  в.о.голови районної державної адміністрації Юрій Савчук,сільський голова Людмила Маринич, заступник голови райдержадміністрації Володимир Толочко, представники виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, школярі, жителі села.

Володимир Олексійович щиро привітав усіх присутніх із 75-ю річницею з дня визволення України від фашистських загарбників.

“Ми завжди будемо пишатися подвигами захисників Вітчизни. З кожним роком їх стає все менше. Тож давайте не шкодувати теплих слів і турботливої уваги для ветеранів Великої Вітчизняної війни. Життя однієї людини – безцінне. Натомість Україна заплатила і продовжує платити за мир життями своїх кращих синів і дочок. Ми мусимо пам’ятати про це. І повинні цінувати те життя, яке дароване нам Господом Богом.

Підтримати ветеранів, потурбуватись, щоб їхнє життя було гідне звання переможця — наш святий обов’язок,” — продовжив, звертаючись до присутніх, заступник голови.

Пам’ять про загиблих воїнів вшанували хвилиною мовчання. На фронт у період Великої Вітчизняної було призвано більше 12 тисяч жителів Білоцерківщини. Не всі вони повернулися з полів великої битви. Більше 7 тисяч наших земляків загинули під час війни. Близько двох тисяч загинуло, звільняючи наш район.

Але загиблі сини не йдуть у небуття. Вони залишаються у старих фотографіях, пожовтілих трикутниках фронтових листів, величних обелісках та курганах слави, Вічному вогню і розповідях бойових побратимів.

Зараз, коли ще не завершені військові дії на території України, особливо гостро починаєш цінувати мир і спокій. А для ветеранів патріотизм та любов до Батьківщини завжди були не просто словами. Бо в них вони чули і бачили материнську ніжність,  духмяний хліб і чисте небо.

Цього дня серед присутніх панувала атмосфера піднесеного настрою, яку створювали своїм співом учасники ансамблю “Терниця” та фольклорного ансамблю «Оберіг».

Відзначення визволення України в черговий раз вказує на те, що ми внуки і правнуки народу-переможця. А це вселяє надію на краще майбутнє.