Головне, щоб територіальна громада могла самостійно вирішувати питання місцевого значення

Володимир Шевченко – голова Білоцерківської районної ради. Свого часу двічі очолював Маловільшанську територіальну громаду. Тому непогано знає, як здійснюється місцеве самоврядування

-ПАНЕ Володимире, розкажіть про це…

— Насамперед зазначу, що на Білоцерківщині функції й повноваження місцевого са­моврядування здійснюють 23-и сільські і одна селищна ради. Вони об’єднують 545 депутатів. У районній раді – 36 народних обранців. На благо району працює увесь депутатський корпус.

Серед злободенних пи­тань, які він вирішував, — недопущення видобутку ільменіт-цирконієвих руд на Тарасівському родовищі. Тобто на межі сіл Фастівка й Щербаки. Активісти цих громад разом з депутата­ми виїжджали на засідання Київської облради та бра­ли участь у протестному мітингу. Мета – вберегти наш край від екологічного лиха. Адже представники підприємства-видобувника заявляли, що, крім кар’єру, хотіли будувати ще й зба­гачувальний комбінат. Для Білоцерківщини – це ката­строфа.

— Розпаювання земель державної власності – теж проблема.

— Звісно. Наприклад, у Малій Вільшанці, де розта­шована Білоцерківська до­слідно-селекційна станція, місцевих жителів, а також мешканців Бакалів позба­вили права на землю. Мов­ляв, відповідно до чинного законодавства не можна розпайовувати угіддя На­ціональної академії наук та галузевих академій, бо вони в державній власності. Про­те жителі обох сіл не опус­кають рук і намагаються в правовій площині виріши­ти це питання. Уже є певні погодження. Тому залиша­ється сподіватись, що зако­нодавство таки зміниться, і громади зазначених сіл змо­жуть захистити своє право на земельні паї. До речі, ана­логічну ситуацію маємо і в селі Озерна, де господарює місцеве підприємство імені 9-го Січня.

— Які ідеї, пропозиції висувають депутати ра­йонної ради?

— Їх немало. Ось лише один приклад. Депутат Олександр Махиня постій­но ініціює розгляд у раді низки екологічнимх питань. Вони стосуються, зокрема, необхідності належного утримання Блощинецького водосховища, водойм Узина та збереження нормально­го санітарного стану річки Рось. З цією метою діють відповідні комісії. Тому практично на кожній сесії райради пан Олександр ви­ступає з доповідями.

А щодо райради в цілому, то нещодавно вона розгля­дала питання доцільності зняття або продовження мораторію на продаж зем­лі сільськогосподарського призначення. Тут не все так просто. Як на мене, питання дуже важливе і його треба виносити на всеукраїнський референдум.

— А сільські ради актив­ні?

— Судіть самі. Маловіль­шанська сільрада вигото­вила нові генеральні плани обох населених пунктів, тоб­то Малої Вільшанки й Бака­лів. Без сумніву, це створить додаткові можливості для соціально-економічного та культурного розвитку тери­торіальної громади.

Депутати Озернянської сільради провели інвента­ризацію земель колишнього колективного сільгосппід­приємства «Озернянське». В результаті було виявлено 325 гектарів не облікованих угідь. Йдеться, зокрема, про дороги, пасовища, сіножаті, більша частина яких роз­орана і використовується як нічийна територія. На жаль, до 2025 року передати людям виявлені землі у влас­ність не можна. Тому сільра­да ухвалила рішення здати їх в оренду через аукціон.

— До компетенції місце­вих рад належить затвер­дження звіту про виконан­ня відповідного бюджету. Тут усе гаразд?

— Щодо сільських рад, то практично всі вони само­достатні. Тобто виконують і перевиконують показники бюджету. Багато підпри­ємств поповнюють скарб­ницю району. Наприклад, компанія «Росава» сплатила за 10 місяців 16 з половиною мільйонів гривень. Також регулярно надходять по­датки від держлісгоспу, під­приємств «УкрЮГ», «Трібо», «Біофарма», «Терезине» та інших. Результат: станом на 1-е листопада зведений ко­шторис району перевищив 169 мільйонів гривень. Це значно більше, ніж прогно­зувалось.

— На території Біло­церківщини створено дві об’єднані територіальні громади – Фурсівську та Узинську. Вони співпрацю­ють з районом?

— Авжеж. Через управ­ління фінансів надсилають субвенції на культуру, ме­дицину та соціальну сферу. Важливо й те, що обидві громади самодостатні. Вони розвиваються й докладають немало зусиль, аби люди жили краще.

— Зрештою, розкажіть про символіку територіаль­них громад району.

— Всі вони мають власні герб і прапор, які відобража­ють їхні історичні, культурні та інші місцеві особливості й традиції. На всі масові за­ходи, що відбуваються за межами населених пунктів, представники територіаль­них громад виїжджають зі своєю символікою.

До слова, Білоцерківський район теж має власні симво­ли. Їхній зміст, опис та по­рядок використання визна­чено районною радою.

— І ваші побажання до Дня місцевого самовряду­вання.

— Зичу всім, хто працю­вав і працює в сфері міс­цевого самоврядування, міцного здоров’я, взаємо­розуміння та підтримки від громади. А ще — нових до­брих справ задля кращого сьогодення і майбутнього Білоцерківщини. Зі святом!

Спілкувався В.ПОЛІЩУК