У вересні цього року в сесійній залі районної ради Анатолій Олексійович Титаренко  відстоював бюджет району. Тоді ще ніхто не знав, що та сесія стане останньою в його житті, що 18 листопада 2019 року припиниться битися його невтомне серце. Для нас, його колег з Білоцерківської районної ради, райдержадміністрації, депутатського корпусу, голів місцевих рад, таким сильним є надзвичайно біль утрати від смерті Анатолія Олексійовича. Серце крається від болю, а очі наповнюють сльози…

В котре підтверджується проста істина: коли людину втрачаєш, то розумієш її особливу цінність: і для себе, і для тих, хто її оточував, хто знав, хто любив, хто ділився сокровенними думками, працював поруч.

Життя Анатолія Титаренка було, як спалах зірки: коротким і яскравим. Воно обірвалося несподівано, однак  було таким насиченим, а скільки ще не реалізовано  планів і задумів…

Анатолій Олексійович встиг себе проявити у багатьох сферах діяльності, а останні 20 років  кожний житель Білоцерківщини знав його, як головного фінансиста району.

Народився Анатолій Олексійович 24 березня 1959 року в с.Калинівка    Макарівського району. У 1981 році закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю бухгалтерський облік у сільському господарстві, економіст.

Свою трудову діяльність розпочав ще з 1976 року механізатором колгоспу «Комуніст» Макарівського району. Після проходження служби в рядах Радянської Армії, працював головним економістом Білоцерківського міжколгоспного комбікормового заводу, м. Біла Церква, головним економістом держплемзаводу «Терезине», а з 1998 року розпочав свою трудову діяльність на посаді начальника фінансового управління Білоцерківської райдержадміністрації.

Ми знали Анатолія Олексійовича як принципового, послідовного у поглядах і вчинках спеціаліста найвищої кваліфікації,  здібного організатора, що мав глибокі знання в галузі економіки. Неоціненний досвід роботи, професіоналізм, самовідданість справі у поєднанні з почуттям особистої відповідальності викликали глибоку повагу серед жителів Білоцерківщини, колег району та області.

Під  керівництвом Анатолія Титаренка успішно проводилася робота із забезпечення  реалізації державної бюджетної політики на території району. За багаторічну працю, сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, відданість справі, творчу ініціативу в роботі, значний особистий внесок у розвиток району, активну життєву позицію Анатолій Титаренко у 2004 році відзначений Подякою Міністерства фінансів України, у 2009 Почесною грамотою міністерства фінансів України. Жителі району неодноразово обирали його депутатом Білоцерківської районної ради.

За свої  60 років Анатолій Олексійович, як кажуть у народі, і будинок збудував, і дерево посадив, і дітей виростив, онуків дочекався.

Проблеми кожного він пропускав через своє вразливе серце. Дуже болісно сприйняв  реформу державного управління й до останнього боровся, відстоюючи посади для кожного працівника.

Дива не сталося. Білоцерківського люду на небесах побільшало. Він назавжди залишиться в серцях колег, усіх, кого звела з ним доля. Ми щиро поділяємо горе дружини, рідних і близьких покійного та висловлюємо свої сердечні співчуття.

У скорботі низько схиляємо голови перед його добрим іменем, молимось за упокій його душі. Віримо, що біль втрати не потривожить його вічного сну, а Всемилостивий Господь прийме його душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять!

Доброти Твоєї нам не вистачає,

Ми молимось щиро і просимо Бога,

Щоб у вічний Рай була Твоя дорога.