На виконання Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних, юридичних осіб та їх об’єднань, оприлюднюється проект рішення Білоцерківської районної ради — «Правила загального водокористування на території Білоцерківського району».

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу від фізичних та юридичних осіб можуть бути подані  до виконавчого апарату Білоцерківської районної ради за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117., протягом п’яти днів з дня опублікування цього оголошення в газеті «Замкова гора» (03.03.2017р.).

                                                 АНАЛІЗ

                                   регуляторного впливу

Назва регуляторного акта: рішення Білоцерківської районної ради «Про затвердження Правил загального водокористування на території Білоцерківського району».

Регуляторний орган: Білоцерківська районна рада.

Розробник документів: виконавчий апарат Білоцерківської районної ради.

Контактний телефон: 5-26-22

1. Опис проблеми: 

До Білоцерківської районної ради надходять численні звернення від представників громад Білоцерківського району та сільських рад району з приводу необхідності врегулювання питання реалізації мешканцями району права на загальне водокористування. З одного боку, ця проблема існує у зв’язку з наявністю великої кількості Законів та підзаконних нормативно – правових актів України, що здійснюють правове регулювання доступу до використання об’єктів природи в частині водокористування, і однозначно незрозуміло, які з цих нормативно – правових актів є загальними і які є спеціальними та як їх використовувати.  З іншого боку, це пов’язано з тим, що орендарі (користувачі) водних об’єктів, що знаходяться на території Білоцерківського району не визначали умов загального водокористування на водних об’єктах наданих в оренду (користування), в порядку, передбаченому законом, але при цьому створюють перешкоди мешканцям Білоцерківського району в реалізації конституційного права на загальне водокористування.  Отже, внаслідок цих факторів в Білоцерківському районі виникла конфліктна ситуація, яка з необхідністю потребує вирішення.

Відповідно до статті 9 ВК України до відання районних рад у галузі водних відносин на їх території належить встановлення правил загального водокористування.

На даний час правила загального водокористування на території Білоцерківського району не встановлені.

2. Цілі правового регулювання:

Метою правил загального водокористування на території Білоцерківського району є узагальнення діючих нормативно – правових актів, що регулюють загальне водокористування та правила рибальства в України та роз’яснення їх змісту територіальним громадам Білоцерківського району, орендарям (користувачам) водних об’єктів на території району та сільським, селищним, міським радам з метою їх належного дотримання, виконання та використання

3. Механізм та заходи для розв’язання проблеми:

Для розв’язання проблеми, зазначеної в розділі 1 цього аналізу, пропонується прийняти районною радою рішення «Про затвердження Правил загального водокористування на території Білоцерківського району».

4. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументів:

Альтернативних способів досягнути цілей правового регулювання немає.

5. Обґрунтування можливостей досягнення цілей.

Рішення районної ради «Про затвердження Правил загального водокористування на території Білоцерківського району» дасть можливість врегулювати правила загального водокористування на території району в рамках нормативно – правових актів України та забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Прийняття проекту регуляторного акта не потребує додаткових витрат для суб’єктів господарювання, громадян та держави.

6. Загальна характеристика і основні положення проекту акта.

Проект регуляторного акта визначає умови загального водокористування на водних об’єктах району, основні права та обов’язки водокористувачів.

Правила загального водокористування передбачають умови, за яких може бути обмежено право загального водокористування, відповідальність за дії, що спричиняють до забруднення водних об’єктів та земель водного фонду.

7. Строк дії.  

Строк дії зазначеного регуляторного акта не обмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта.

В результаті впровадження регуляторного акта буде досліджуватись та вивчатись :

1.Вплив розробленого механізму на реалізацію права на загальне водокористування.

2.Стан водних об’єктів та земель водного фонду на території району.

9. Заходи з відстеження результативності акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набрання ним чинності.

Відстеження результативності акта буде здійснюватись раз на рік у формі аналітичної довідки.

Повідомлення про оприлюднення регуляторного акта буде опубліковано на офіційному сайті Білоцерківської районної ради та у газеті «Замкова гора» 2017 року.

Проект регуляторного акта оприлюднено на офіційній веб — сторінці Білоцерківської районної ради 2017 року.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються виконавчим апаратом районної ради протягом місяця з дати його оприлюднення на офіційній веб – сторінці Білоцерківської районної ради за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2  ел. адреса:

Виконавчий апарат районної ради

 

 

                                                                     

                                  Правила загального водокористування на території Білоцерківського району

Завантажити                               

1.Загальні положення

1.1. Правила загального водокористування на території Білоцерківського району (далі – Правила) розроблені з метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів району, їх збереження, охорони їх від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних  об’єктів, попередження нещасних випадків та надзвичайних ситуацій при здійсненні загального водокористування,  а також дотримання прав водокористувачів на користування цими ресурсами.

1.2. Правила розроблені на підставі Конституції України, Водного кодексу України, Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про аквакультуру», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах» від 06.03.2002 року № 264, Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених Наказом Міністерства України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 року № 272, Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.09.1999 року № 19 та  інших нормативно — правових  актів України.

1.3. Правила є обов’язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють водокористування на водних об’єктах, що знаходяться на території Білоцерківського району Київської області.

1.4. Дія Правил поширюється на всі водні об’єкти на території району, за винятком випадків, передбачених цими Правилами та чинним законодавством.

1.5. У Правилах терміни вживаються в такому значенні:

акваторія – ділянка водної поверхні певної водойми або її частина у визначених межах;

аквакультура (рибництво) – сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;

б’єф — ділянка річки,  що  розташована  вище  або  нижче  від водопідпірної споруди (греблі);

використання води — процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода стічна — вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

води підземні — води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

водні мотоцикли і подібні до них судна – швидкісні судна довжиною до 4 метрів, з первинним двигуном, спроектовані для руху по поверхні води в перехідному або глісуючому режимі і управління яким виконується однією особою, призначені для перевезення однієї особи або декількох осіб, що знаходяться на плавзасобі, сидячи на спеціальних сидіннях, стоячи на колінах або в іншому положенні, що відрізняється від положення у середині плавзасобу. Зазначений термін охоплює плавзасоби з такими назвами: водний мотоцикл (water-byke), водні санки, водний скутер (scooter), джет (jet-byke/jet-ski), гідроцикл;

води поверхневі — води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;

водний об’єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водний об’єкт загального  користування  —  водний об’єкт, який не перебуває в оренді (користуванні) фізичних або юридичних осіб і не закріплений за суб’єктами рибогосподарської діяльності;

водні живі ресурси  (водні  біоресурси)  —  сукупність водних   організмів   (гідробіонтів),  життя  яких  неможливе  без перебування (знаходження) у воді.  До водних біоресурсів  належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях
розвитку, круглороті,  водні безхребетні,  у тому  числі  молюски, ракоподібні,  черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії  розвитку,  водорості  та  інші  водні рослини.

водні ресурси — обсяги поверхневих і підземних  вод відповідної території;

водність — характеристика величини річкового стоку за певний проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини;

водозабір — споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта;

водойма — безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об’єкт;

водокористування — використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об’єктів);

водосховище — штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

водосховище комплексного призначення — водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних);

гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді — встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;

гранично допустимий скид (гдс) речовини — маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об’єкта за одиницю часу;

забір води — вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

забруднення вод — надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин;

забруднююча речовина — речовина, яка привноситься у водний об’єкт в результаті господарської діяльності людини;

засмічення вод — привнесення у водні об’єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

зона санітарної охорони — територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд;

ліміт використання води — граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;

любительське  рибальство — безоплатне добування (вилов) водних
біоресурсів  у  порядку  загального  використання,  у   дозволених обсягах,  для  особистих  потреб (без права реалізації) знаряддями вилову,  встановленими для цього  правилами  рибальства.  В  інших випадках    любительське    рибальство   здійснюється   на   праві спеціального використання;

маловоддя — період (фаза) гідрологічного режиму водного об’єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах.

маломірне судно(плавзасоб) – самохідне судно с головним двигуном потужністю менш як 75 к. с. (55 кВт) і несамохідне судно та парусне судно валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторне судно незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідне судно (гребний човен вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарка – 150 і більше кілограмів та надувне судно – 225 і більше кілограмів);

місця масового відпочинку людей на водних об’єктах — земельні ділянки берегової території з прилеглим водним простором, призначені для організованого відпочинку людей на прибережних захисних смугах водних об’єктів або островах, та водні об’єкти, на яких розташовані засоби розваг і атракціони, а також місця для занять водними видами спорту та місця любительського і спортивного рибальства;

науково–біологічне обґрунтування – документ, що містить обґрунтування тих чи інших заходів, які стосуються водних живих ресурсів та/або середовища їх існування, на підставі аналізу наукових, науково – практичних, статистичних та інших даних;

озеро — природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

охорона життя людей на водних об’єктах — комплекс заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків і надзвичайних ситуацій на водних об’єктах під час відпочинку на воді, переправ через водні перешкоди, занять водними видами спорту, промислової та аматорської рибалки як улітку, так і взимку;

підводне занурення – підводне плавання з спеціальним спорядженням;

прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

паспорт пляжу — документ, що засвідчує придатність пляжу до експлуатації;

пляж — земельна ділянка берегової території, яка прилягає до водного об’єкта та призначена для масового відпочинку людей;

режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта – установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних живих ресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого  використання  туводних  видів,  виконання  якого   забезпечує раціональне використання рибогосподарського водного об’єкта або його ділянки;

рятувальний пост — структурний підрозділ підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що знаходиться у визначеному, обладнаному і оснащеному рятувальними засобами та іншим спеціальним спорядженням місці; постійно, сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей у зоні відповідальності рятувального поста;

рятувальні засоби — технічні засоби спеціального призначення (рятувальні шлюпки, плавучі прилади, рятувальні жилети або нагрудники, пляжні круги, рятувальні костюми — комбінезони, засоби зв’язку, техніка та інше спеціальне обладнання та спорядження), призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;

спортивне рибальство  —  вид  любительського  рибальства,  що здійснюється у порядку загального  використання,  з  установленням певних  вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів;

ставок — штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

суб’єкти рибогосподарської діяльності – підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, та фізичні особи-підприємці, які на підставі науково-біологічних обґрунтувань, режимів рибогосподарської експлуатації та дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах здійснюють спеціальне використання водних живих ресурсів;

технологічна водойма — штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв;

якість води – характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.

Інші терміни, що застосовуються в Правилах, використовуються у значенні, встановленому в Законі України «Про аквакультуру», Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та інших нормативно-правових актах України.

2.Водні об’єкти та землі водного фонду на території району

2.1. До водних об’єктів району належать природні або створені штучно елементи довкілля, в яких зосереджуються води (річки, озера, ставки, канали, водоносні горизонти).

2.2.Підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання, поверхневі води (озера, річки,  канали), що знаходяться   і   використовуються   на  території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків, розташовані на території району, належать до водних об’єктів загальнодержавного значення.

2.3. Водні об’єкти району, які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення, належать до водних об’єктів місцевого значення.

2.4. До земель водного фонду на території району належать землі, зайняті:

2.4.1. річками,  озерами,  іншими  водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

2.4.2.прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

2.4.3.гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

3.Загальне водокористування

3.1.Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або  технічних  пристроїв  та  з  криниць).

3.2.Загальне водокористування здійснюється безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

3.3.На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), загальне водокористування допускається на умовах, встановлених орендарем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду. Орендар (користувач), зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.

3.4. Якщо орендарем (користувачем) або органом, що надав водний об’єкт в оренду (користування) не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

4.Купання

 4.1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з метою забезпечення охорони життя людей на водних об’єктах району, щороку, перед початком літнього купального сезону подають затверджені копії карт-схем земельних ділянок та водного простору, придатних для організації пляжів, пунктів прокату плаваючих засобів, водних атракціонів, місць для занять водними видами спорту, любительського   і   спортивного   рибальства,   територіальним органам Міністерства надзвичайних ситуацій України та аварійно-рятувальним службам, які обслуговують водні об’єкти у своїй зоні відповідальності.

4.2. Керівники підприємств, установ та організацій, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні об’єкти району з виробничою, оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку людей, та організатори масових заходів відповідають за охорону життя людей у межах закріпленої ділянки водної поверхні чи прибережної частини водойми, обладнують і утримують рятувальні пости, забезпечують їх приміщеннями та рятувальними засобами.

4.3.При влаштуванні пляжів та місць масового відпочинку людей необхідно дотримуватися таких вимог:

4.3.1. глибина води в зоні водного об’єкта, що прилягає до пляжу і відведена для купання, повинна бути в межах 1,5-1,75 м;

4.3.2. ширина смуги зони водного об’єкта, відведеної для купання, не повинна перевищувати 50 м від берега, а для занять водними видами спорту, для організації пунктів прокату плавзасобів та катання на човнах, водних мотоциклах і катерах, водних атракціонів, любительського і спортивного рибальства — не повинна бути у межах зони, відведеної для купання;

4.3.3. швидкість течії не повинна перевищувати 0,5 м/сек;

4.3.4. дно акваторії має бути рівне, щільне, з пологим спуском без уступів, піщане, гравійно-піщане або дрібно гравійне (за необхідності спеціально готується), вільне від баговиння, водоростей, очищене від корчів, брухту та інших предметів, що можуть становити небезпеку для життя та здоров’я відпочиваючих;

4.3.5. відсутність скидів стічних промислових, побутових, виходу ґрунтових вод з низькою температурою, вирів;

4.3.6. відсутність мілководдя, що періодично пересихає і може бути місцем виплоду малярійних комарів;

4.3.7. відсутність місць нересту і нагулу риби, ділянок з цінними і рідкісними видами флори і фауни;

4.3.8. якість води повинна відповідати вимогам чинних санітарних норм.

4.4.Місця масового відпочинку людей на водних об’єктах:

4.4.1. розташовуються вище портових споруд, пірсів, причалів, місць скидання промислових та побутових вод, віддалених на відстань, погоджену з органами санітарного нагляду;

4.4.2.обладнуються під’їзними шляхами та спусками на воду рятувальних засобів з встановленням відповідних покажчиків (написів) «ДЛЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ», під’їзди та спуски повинні бути вільні від громадського транспорту;

4.4.3. повинні бути радіофікованими з метою доведення необхідної інформації та організації роз’яснювальної роботи серед громадян стосовно заходів безпеки на воді;

4.4.4.повинні бути розпланованими, обладнаними рятувальними постами, роздягальнями, туалетами.

4.5. У місцях масового відпочинку людей на водних об’єктах повинно бути:

4.5.1. позначено межу купання на акваторії буями помаранчевого або червоного кольору в межах 50 м від берега з пологим спуском без уступів до глибини 1,5-1,75 м;

4.5.2. виділено ділянку акваторії не менше 10% загальної площі акваторії з глибиною не більше ніж 1,2 м з позначеною поплавковою огорожею або буями помаранчевого (червоного) кольору для купання осіб, які не мають навичок плавання, дітей та інвалідів;

4.5.3. встановлено по всій території на відстані не більше ніж 10 м від води стенди з рятувальними засобами (рятувальними пляжними кругами, «кінцями Александрова»); на рятувальних пляжних кругах має бути нанесено назву об’єкта і напис «КИДАЙ ПОТОПАЮЧОМУ»;

4.5.4. обладнано стендами з матеріалами щодо попередження нещасних випадків на воді, плакатами «УЧИСЬ ПЛАВАТИ», «СПОСОБИ РЯТУВАННЯ», порадами відпочиваючим щодо порядку купання, прийняття сонячних ванн, прийомів саморятування та надання першої невідкладної медичної допомоги потерпілим;

4.5.5. розміщено на стендах на видних місцях показники: глибина і площа водного об’єкта, нахил берегів і ширина мілководдя, температура та якість води, рівень благоустрою пляжів;

4.5.6. встановлено щити з написами «КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!» у місцях, заборонених для купання, а небезпечні місця на акваторії позначено віхами або буями з написом «НЕБЕЗПЕЧНО!».

4.6. На кожному пляжі і в місцях масового відпочинку людей з метою попередження нещасних випадків та надання допомоги тим, хто потребує допомоги на воді, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні об’єкти району з виробничою, оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку людей, створюють рятувальні пости, організовують постійне чергування кваліфікованих спеціалістів, забезпечують їх рятувальними та медичними засобами.

4.7.Відповідальними за безпеку людей, громадський порядок та охорону навколишнього середовища під час проведення масових заходів на водних об’єктах є організатори цих масових заходів або уповноважені ними особи.

4.8.У разі відсутності рятувального поста за місцем проведення масових заходів організатори створюють його на час проведення заходу і забезпечують рятувальними засобами.

4.9.Щороку перед початком купального сезону дно акваторії, відведене для купання людей, має бути обстежене водолазним підрозділом аварійно-рятувальної    служби   і   очищене   від   сторонніх   предметів   у  порядку, встановленому законодавством України. Замовнику видається паспорт пляжу.

4.10.Паспорт пляжу підписується заступником керівника місцевого органу виконавчої влади — відповідальним за введення місць масового відпочинку в експлуатацію після погодження головним державним санітарним лікарем (заступником) адміністративної території, представниками територіального органу МНС України та Держтехногенбезпеки України, керівником аварійно-рятувальної служби, яка проводила водолазне обстеження дна акваторії водного об’єкта у порядку, передбаченому законодавством України.

4.11.Керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні об’єкти з виробничою, оздоровчою чи спортивною метою або для відпочинку людей, відповідно до вимог нормативно-правових актів України щороку, перед початком купального сезону організовують та проводять такі заходи:

4.11.1. підготовку водного об’єкта (пляжу) до масового відпочинку людей;

4.11.2. отримання паспорта пляжу з документами щодо обстеження і очистки дна акваторії водного об’єкта;

4.11.3. уточнення межі зони відповідальності рятувального поста;

4.11.4. забезпечення рятувальних постів приміщеннями та рятувальними засобами;

4.11.5. підготовку і утримання посадових осіб рятувального поста;

4.11.6.  виставлення буїв помаранчевого або червоного кольору в межах 50 м від берега до глибини 1,5-1,75 м у зоні купання людей;

4.11.7. установлення на території водного об’єкта на видних місцях інформаційних матеріалів щодо заходів безпеки на воді, способів надання допомоги потерпілому та саморятування;

4.11.8. спостереження за акваторією місця масового відпочинку людей відповідно до карти-схеми зони відповідальності рятувального поста, зв’язку з підрозділами екстреної медичної допомоги населенню, правоохоронними органами, аварійно-рятувальними службами, територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

4.11.9.відпрацювання і дотримання порядку інформування відпочиваючих щодо заходів безпеки на воді, проведення масово-роз’яснювальної та профілактичної роботи.

4.12.Відкриття і експлуатація місць масового відпочинку без паспорта пляжу та без наявності розгорнутого рятувального поста, забороняється.

4.13.Вимоги до рятувального поста, його склад оснащення та функціонування встановлені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12. 2001 року.

4.14. На водних об’єктах загального користування купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку, визначених  місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, згідно з Порядком обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2002 року № 264, за наявності паспорта пляжу та розгорнутого рятувального поста.

4.15. На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), місця для купання та масового відпочинку людей визначаються орендарями (користувачами) за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду (користування).

4.16.Якщо орендарі (користувачі) водних об’єктів не визначили місця для купання та масового відпочинку людей в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами України, то ці місця визначають місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що надали водний об’єкт в оренду  (користування).

4.17. Людям, які відпочивають у місцях масового відпочинку на водних об’єктах району, забороняється:

4.17.1. запливати за межу купання на акваторії, яку огороджено буями;

4.17.2. підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

4.17.3. залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

4.17.4. використовувати рятувальні засоби не за призначенням;

4.17.5. стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;

4.17.6. розпивати спиртні напої і купатися в нетверезому стані;

4.17.7. організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;

4.17.8. забруднювати і засмічувати водні об’єкти та територію пляжів;

4.17.9. подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

4.17.10. залишати без нагляду малолітніх дітей;

4.17.11.використовувати для плавання автомобільні камери, плоти, лежаки, дошки;

4.17.12. використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони.

4.18. Вимоги безпеки людей при організації розваг на водних об’єктах, коли самохідний плавзасіб буксирує несамохідний плавзасіб, на якому перевозяться люди, вимагають вжиття таких заходів:

4.18.1.судноводій самохідного судна повинен мати відповідні кваліфікаційні документи, які надають право управляти плавзасобом;

4.18.2. судноводій, а також люди, які перебувають на несамохідному плавзасобі, повинні бути одягнені у рятувальні жилети;

4.18.3. відхід від берега та підхід до нього повинен здійснюватись у спеціально встановлених місцях, які огороджено червоними буями з обох сторін через 1,0 метр від берега протягом 50 метрів, білими буями з обох сторін через кожні 1,5 метра від берега протягом 50 метрів до 120 метрів в глибину водного об’єкта;

4.18.4.крайні точки акваторії, на якій здійснюються розваги, помічаються червоними буями.

4.19.Безпека дітей на водних об’єктах району забезпечується правильним вибором і обладнанням місць купання, організацією і контролем за купанням, проведенням роз’яснювальної роботи серед дітей і дорослих щодо правил поведінки на воді.

4.20. Купання дітей, які відпочивають в оздоровчих закладах поблизу водного об’єкта, дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відповідають вимогам цих Правил і нормам санітарного законодавства.

4.21. Місце для купання дітей в природних водоймищах повинно відповідати таким вимогам:

4.21.1. бути не ближче ніж за 500 м від причалів, пристаней, гребель та інших гідротехнічних споруд;

4.21.2. повинно бути рівним, піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей;

4.21.3. глибина води в них має бути не більш як 1,2 м;

4.21.4. швидкість течії (руху) води — не більш як 0,3 м;

4.21.5. місця купання повинні бути огороджені на суші та у воді;

4.21.6. ділянка акваторії не менше 10% загальної площі акваторії з глибиною не більше ніж 1,2 м позначається поплавковою огорожею або буями помаранчевого (червоного) кольору для купання осіб, які не мають навичок плавання;

4.21.7. огорожа за периметром акваторії виготовляється за допомогою каната із закріпленими на ньому прапорцями червоного кольору на поплавцях (пінопластові, дерев’яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден, які проходять водоймищем;

4.21.8.  у місці купання не повинно бути виходу ґрунтових вод з низькою температурою, джерел забруднення води, вирів;

4.21.9. оптимальні кліматичні умови — безвітряна сонячна погода з температурою повітря 22-24°С і води не нижче 20°С.

4.22. Перед відкриттям купального сезону дно акваторії місця купання дитячого оздоровчого закладу обстежується водолазами і очищується від сторонніх предметів, що становлять небезпеку при купанні. Обстеження здійснюється у порядку, встановленому нормативно-правовими актами України.

4.23. На території місця купання дітей з метою попередження нещасних випадків на воді встановлюють стенди з правилами поведінки на воді, а також стенд з кліматичними умовами: температура повітря та води, сила і швидкість вітру.

4.24. Під час купання дітям не дозволяється:

4.24.1. підпливати до буїв;

4.24.2. організовувати у воді ігри, розваги, пов’язані з пірнанням та небезпекою для тих, хто поруч перебуває у воді;

4.24.3. подавати обманні сигнали тривоги заради жарту.

4.25. Самостійне купання дітей до 12 років без нагляду батьків не дозволяється. За безпеку дітей під час самостійного відпочинку на воді відповідають їх батьки.

4.26.У зимовий період місцеві засоби масової інформації повинні повідомляти про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах та попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи танення льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).

4.27. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність необхідно проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, що впадають у водний об’єкт, кущами і травою, що виступають на поверхню.

4.28. Перш ніж ступити на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водному об’єкті. У різних місцях річок і озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок і притоках міцність льоду послаблено течією. Міцність льоду можна частково визначити візуально.

4.29. На водних об’єктах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче 0°C:

4.29.1. для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору — найміцніший, білого — міцність у два рази менше, сірий — свідчить про присутність води в товщі льоду);

4.29.2. для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше 15 см з дистанцією в колоні по 4 особи 5 м;

4.29.3. при масовому катанні на ковзанах — товщиною не менше 25 см;

4.29.4. для переправи вантажного автомобіля вагою 15 т — товщиною не менше 35 — 43 см з дистанцією в колоні не менше 35 м;

4.29.5. для гусеничного трактора, тягача вагою 20 т — товщиною не менше
40-60 см з дистанцією в колоні не менше 30 метрів.

4.30.При переході через замерзлий водний об’єкт необхідно користуватися  обладнаними  льодовими  переправами  або  прокладеними стежками. За їх відсутності необхідно переконатись у міцності льоду за допомогою плешні. Якщо лід недостатньо міцний, необхідно припинити рух і повертатися своїми слідами назад, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду (ковзаючи).

4.31. Забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

4.32. При масовому переході водного об’єкта пішки по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 м та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

4.33.Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

4.34.Користуватися майданчиками, обладнаними на водних об’єктах для катання на ковзанах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні — не менше 25 см.

4.35.При переході водного об’єкта на лижах рекомендується користуватися прокладеною лижнею, а за її відсутності — ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатися, необхідно відстебнути кріплення лиж і зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно його узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 м. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

5Користування маломірними суднами та іншими плавзасобами

 5.1.Усі маломірні судна і несамохідні плавзасоби повинні бути зареєстровані, пройти технічний огляд щодо придатності їх до експлуатації. Експлуатація незареєстрованих маломірних суден та інших плавзасобів, що не пройшли технічний огляд, забороняється. На кожному маломірному судні та іншому несамохідному плавзасобі на внутрішньому боці бортів і на транцевій дошці (у кормовій частині) має бути напис про пасажиромісткість плавзасобу.

5.2. Маломірні судна та інші несамохідні плавзасоби  під час експлуатації повинні мати на борту:

5.2.1. комплект весел, кочети, водовідливне устаткування;

5.2.2. рятувальні засоби та інше спеціальне обладнання і спорядження (допустима мінімальна кількість: рятувальні нагрудники (жилети) на кількість осіб, які перебувають на плавзасобі, рятувальні круги із плаваючою линвою 15 м із розрахунку 1 круг на 4 особи та не менше одного на плавзасіб).

5.3. При користуванні громадянами маломірних суден та інших несамохідних плавзасобів забороняється:

5.3.1. завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

5.3.2. заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;

5.3.3.плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей;

5.3.4.підходити до інших (немалих і немаломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);

5.3.5. порушувати правила розходження плавзасобів;

5.3.6. пірнати з плавзасобів;

5.3.7. брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;

5.3.8. видавати на прокат плавзасоби і кататися на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;

5.3.9. розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами у стані сп’яніння;

5.3.10. сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;

5.3.11.використовувати рятувальні засоби та інше спеціальне обладнання і спорядження не за призначенням;

5.3.12. користуватися плавзасобами особам, які не вміють плавати;

пірнати у воду з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі.

5.4.До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами.

5.5.Користувачі плавзасобами зобов’язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.

5.6.Катання дітей на човнах та інших плавзасобах дозволяється тільки у присутності дорослих за умови виконання всіх заходів безпеки — наявності рятувальних засобів (жилет, пояс).

5.7. Під час катання дітей на човнах та інших плавзасобах дорослі, що організовують ці заходи, повинні стежити за тим, щоб човен не був перевантажений понад установлену вантажопідйомність.

5.8.Дітям, які перебувають на плавзасобах, не дозволяється сидіти на бортах, переходити з місця на місце, розгойдувати човен, пірнати з човнів у воду.

5.9.Відповідно до вимог нормативно-правових актів України користуватися плавзасобами дітям до 16 років не дозволяється.

6.Любительське та спортивне підводне занурення

 6.1. Занурення підводних плавців (спортсменів-підводників, підводників-любителів, мисливців-підводників), інструкторів підводного плавання і тренерів із видів підводного спорту, які здійснюють любительські занурення і організовують тренування і проведення змагань із видів підводного спорту на території України, з метою відпочинку, пізнання навколишнього світу, фізичного  розвитку  і   досконалості  або  досягнення  високих спортивних результатів дозволяється в спеціально відведених місцях для занять підводним спортом та полюванням.

6.2.На водних об’єктах загального користування місця для підводних спусків визначаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому нормативно – правовими актами України.

6.3.На водних об’єктах, наданих в оренду (користування), місця для підводних спусків визначаються орендарем (користувачем) за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду (користування).

6.4. Якщо орендар (користувач) водного об’єкту не визначив місця для підводних спусків, то ці місця визначають органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що надали даний водний об’єкт в оренду (користування).

6.5. З метою уникнення нещасних випадків місця для занять підводним спортом та полюванням:

6.5.1.повинні бути віддалені одне від одного, від пляжів і від судноплавних маршрутів;

6.5.2. на підводній частині акваторій районів не повинно бути природних чи штучних перешкод;

6.5.3. дно акваторії пляжу повинно бути маломулистим, швидкість течії не повинна перевищувати 0,5 м/сек і прозорість води повинна бути не менше 2 метрів.

6.6. До підводних занурень допускаються особи з 16-літнього віку, які пройшли медичний огляд і придатні за станом здоров’я, вміють добре плавати (пройшли спеціальне навчання), знають заходи безпеки при зануреннях та перебуванні під водою, володіють прийомами рятування на воді.

6.7. Члени юнацьких клубів (секцій) до практичних підводних спусків допускаються з 14 років під керівництвом і контролем відповідальних осіб клубу (секції) з дотриманням усіх вимог безпеки і в присутності медичного працівника.

6.8.Керівник занять (спусків) повинен знати місце розташування найближчої декомпресійної камери і мати засоби своєчасної доставки до неї потерпілого.

6.9.За проведення безпечних спусків та дотримання заходів безпеки відповідають керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які організовують любительські занурення, тренування, змагання із видів підводного спорту на території району.

6.10.За безпечне користування підводним спорядженням, безпосередню організацію навчання підводному плаванню та іншим видам підводної діяльності відповідають керівники клубів, шкіл підводного плавання, дайв-центрів.

6.11. Забороняється проведення підводних спусків:

6.11.1. з плавзасобів на ходу, з високобортних суден, набережних, причалів та уривчастих берегів, у районах руху суден, у заборонених для купання зонах, у місцях масового відпочинку людей на воді;

6.11.2. у несправному та неперевіреному спорядженні;

6.11.3. при медичних протипоказаннях (нездужання, ознаки перевтоми, стан сп’яніння, хвороба тощо);

6.11.4. при течії понад 0,5 м/сек.

6.12. Обов’язковою умовою безпеки є неухильне дотримання вимог заводських інструкцій з експлуатації водолазних апаратів.

6.13. До використання допускаються апарати, попередньо перевірені в роботі, за наявності аналізів повітря в апаратах та компресорах, якими вони набивались.

6.14.Під час перевірки необхідно керуватись вимогами чинного законодавства України, яке регулює безпеку праці на водолазних роботах.

7.Любительське та спортивне рибальство

7.1. Любительський і спортивний лов водних живих ресурсів для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водних об’єктах України, за винятком вилову у  водних об’єктах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водних об’єктах, де лов або добування (далі – лов) заборонені нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в  України.

7.2.Любительське і спортивне рибальство (далі – любительське рибальство) на водних об’єктах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

7.3.Любительске рибальство на окремих водних об’єктах  або їх ділянках в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах спеціального використання за спеціальними дозволами рибоохорони.

7.4. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони. За видачу дозволу встановлюється плата, розмір якої встановлюється нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.5. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

7.6. Об’єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.7. Всі, хто займаються любительським рибальством зобов’язані:

7.7.1. виконувати  вимоги нормативно-правових актів, що регулюють рибальство в Україні;

7.7.2. підтримувати належний санітарний стан водних об’єктів, не залишати на берегах водних об’єктів і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водних об’єктів іншим чином;

7.7.3. мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водних об’єктах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред’являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;

7.7.4. не допускати пошкодження щитів та інших знаків, встановлених на водних об’єктах та на їх берегах.

7.8. При здійсненні любительського рибальства забороняється:

7.8.1. застосовувати без дозволу органів рибохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні;

7.8.2.  перебувати поблизу водного об’єкту з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водних об’єктах або поблизу них;

7.8.3. продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;

7.8.4. миття у водних об’єктах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водних об’єктів;

7.8.5. зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо);

7.8.6. організація змагань з рибальства в період нересту риби;

7.8.7. пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах, а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту – всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів;

7.8.8. вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні;

7.8.9. вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об’єктів лову, які є в цих знаряддях лову;

7.8.10. проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекології акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо;

7.8.11. лов риби та водних безхребетних менше дозволених розмірів, встановлених нормативно – правовими актами, що регулюють рибальство в Україні;

7.8.12. дотримуватися інших вимог, передбачених нормативно-правових актів, що регулюють рибальство в Україні.

7.9. При здійсненні любительського рибальства забороняється лов водних живих ресурсів:

7.9.1. із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання);

7.9.2. із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водних об’єктів без дозволу на промисел та/або дозволу на спеціальне водокористування;

7.9.3. з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);

7.9.4. з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за суб’єктами рибогосподарської діяльності;

7.9.5. у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;

7.9.6. у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;

7.9.7. на зимувальних ямах;

7.9.8. без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову на окремих водних об’єктах;

7.9.9. в нерестовий заборонний період, час початку та закінчення якого встановлюється органами рибоохорони в порядку передбаченому нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.                                                                             

7.9.10. в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.10. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволене органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водних об’єктів однією поплавкою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

7.11. Лов риби, інших водних живих ресурсів  здійснюється:

7.11.1. на  водних об’єктах загального користування – безкоштовно;

7.11.2. на водних об’єктах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства:

членам таких об’єднань – безкоштовно за їх членськими квітками;

іншим громадянам – за платними відловлювальними картками, які видаються цими об’єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об’єднаннями за погодженням з фінансовими органами області та з органами рибоохорони;

7.11.3. на водних об’єктах, наданих в оренду (користування), де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги – за плату, встановлену орендарем або користувачем водного об’єкту за погодженням з органами рибоохорони та органом, який надав водний об’єкт в оренду (користування).

7.11.4.на водних об’єктах, які використовуються суб’єктами рибогосподарської діяльності, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги – за плату, встановлену  цими суб’єктами за погодженням з органами рибоохорони;

7.12. Право безоплатного рибальства на водних об’єктах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):

7.12.1. інвалідам І та ІІ груп;

 7.12.2. учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС І та ІІ категорій, а також дітям до 16 років;

7.12.3. в інших випадках, встановлених нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.13.На водних об’єктах, наданих в оренду (користуванні), де не визначено умов здійснення любительського рибальства, воно здійснюється на загальних підставах.

7.14.На водних об’єктах, які використовуються суб’єктами рибогосподарської діяльності, де не визначено умов здійснення любительського рибальства, воно здійснюється на загальних підставах, відповідно до нормативно – правових актів, що регулюють рибальство в Україні.

7.15. Любительське рибальство в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:

7.15.1. на водних об’єктах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку, та спінінгом;

7.15.2. на водних об’єктах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства, членам цих об’єднань за їх членськими квитками з берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом. Іншим особам забороняється.

7.15.3. на водних об’єктах, наданих в оренду (користування), у порядку встановленому орендарями (користувачами) цих водних об’єктів за погодженням з органами рибоохорони, та органом, який надав водний  об’єкт в оренду (користувача).

7.15.4.на водних об’єктах, які використовуються суб’єктами рибогосподарської діяльності, у порядку, встановленому  цими суб’єктами за погодженням з органами рибоохорони;

7.15.5. дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

7.16. Любительське рибальство в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше № 10, мормишкою, наживною і живцем снастями із загальною кількістю гачків:

7.16.1. на водних об’єктах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями – не більше п’яти на рибалку;

7.16.2. на водних об’єктах, наданих в оренду (користування), в порядку встановленому орендарем (користувачем) водного об’єкту, за погодженням з органами рибоохорони та органом, який надав водний об’єкт в оренду (користування);

7.16.3.на водних об’єктах, які використовуються суб’єктами рибогосподарської діяльності, у порядку, встановленому  цими суб’єктами за погодженням з органами рибоохорони.

7.17. Підводне полювання на риб дозволяється гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів дозволяється на ділянках водних об’єктів, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства при наявності посвідчення підводного мисливця.

7.18. Підводне полювання здійснюється з обов’язковим дотриманням нормативно-правових актів, що регулюють рибальство в Україні щодо строків, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та водні живі ресурси.

7.19. Лов безхребетних дозволяється:

7.19.1. Усіх безхребетних – ручним збиранням;

7.19.2. Мотиля – однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних приладів.

7.19.3. Раків – раколовкою – «хапкою» з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою, «розщіпом» — не більше п’яти снастей га ловця.

7.20. Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години його сходу) із застосуванням підсвічування. Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.

7.21. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водному об’єкті таких видів водних живих ресурсів у таких кількостях:

7.22. Вивезення з водного об’єкта риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, — незалежно від терміну перебування на водному об’єкті дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує норму вилову.

7.23. Відлов живця дозволяється на водних об’єктах загального користування підсадкою діаметром не більше 100 см або «хваткою» («павуком») розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.

7.24. Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони у порядку встановленому нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.25. Мінімальні розміри (в см) риб і водних безхребетних, дозволених до вилову рибалками – любителями, встановлені нормативно – правовими актами, що регулюють рибальство в Україні.

7.26.Орендарі (користувачі) водних об’єктів та суб’єкти рибогосподарської  діяльності, які за погодженням з органами рибоохорони у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, що регулюють рибальство в Україні, впровадили платне рибальство повинні доводити це до відома населення  шляхом встановлення інформаційних плакатів в межах водного об’єкту, які за своїм розміром та змістом будуть нести інформацію щодо порядку здійснення платного рибальства на даному водному об’єкті.

8.Обмеження та припинення загального водокористування

8.1.У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також  в інших випадках, передбачених нормативно – правовими актами України, права орендарів (користувачів) водних об’єктів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров’я людей, охорони навколишнього природного середовища та в інших державних інтересах.

8.2. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

8.3. Права орендарів (користувачів) водних об’єктів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

8.4. Районна рада встановлює місця, де обмежується чи забороняється загальне   водокористування за поданням органів державної виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах розвитку водного господарства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони  навколишнього природного середовища, та інших державних органів.

8.5.У випадку встановлення обмежень загального водокористування районна рада зобов’язана повідомляти про це населення.

9.Водокористувачі

9.1.Водокористувачами на території району є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

10.Основні права водокористувачів

10.1.Водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування у порядку, встановленому цими Правилами та іншими нормативно – правовими актами України, вимагати від орендаря (користувача) водного об’єкту підтримання належної якості води за умовами водокористування.

10.2. Права водокористувачів охороняються законом.

10.3.Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому нормативно – правовими актами України.

11.Обов’язки водокористувачів

11.1. При здійсненні загального водокористування водокористувачі зобов’язані:

11.1.1.раціонально використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

11.1.2. використовувати водні об’єкти відповідно до цілей та умов їх надання;

11.1.3. дотримуватись встановлених санітарних та інших вимог щодо утримання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, не допускати в цих зонах утворення стихійних сміттєзвалищ, миття автотранспорту, тощо;

11.1.4. утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько — побутового водопостачання, прибережні захисні смуги;

11.1.5. не допускати забруднення, засмічення водойм, знищення водних та навколоводних рослин і тварин;

11.1.6. дотримуватись правил поведінки на воді, протипожежної безпеки;

11.1.7. не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;

11.1.8. вживати заходів щодо недопущення аварійних забруднень водойм, а у випадку їх виникнення своєчасно інформувати органи виконавчої влади  та  органи  місцевого  самоврядування;

11.1.9. надавати допомогу у виконанні невідкладних робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

11.1.10. виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, встановлені нормативно – правовими актами України.

12.Відповідальність за порушення правил загального водокористування

12.1. Порушення правил загального водокористування тягне за собою відповідальність, встановлену нормативно – правовими актами України.

12.2. Відповідальність несуть особи, винні у:

12.2.1. недотриманні правил загального водокористування;

12.2.2. самовільному захопленні водних об’єктів;

12.2.3. забрудненні та засміченні вод, земель водного фонду;

12.2.4. руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку;

12.2.5. пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв;

12.2.6. в інших випадках, встановлених нормативно – правовими актами України.

13.Прикінцеві положення

 13.1. Правила вступають в дію з моменту затвердження їх рішенням сесії районної ради та  їх опублікування на офіційному сайті або у засобах масової інформації.

13.2. У разі прийняття нових нормативно – правових актів України або внесення змін в діючі, які встановлять інші умови загального водокористування, ніж передбачені цими Правилами, в Правила вносяться відповідні зміни.