ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

map_belotserkovski_cДата утворення:  1923 рік, 7 березня
Площа:  1,3 тис.кв.км , 4.6% від території області
Відстані:  від м.Біла Церква до м.Києва залізницею - 80 км, автошляхом - 80 км.
Географічні дані:  район розташований в зоні лісостепу, по території району протікають 3 річки: Рось, Раставиця, Кам’янка. Найбільша ріка Рось.
Кордони:  Межує -- захід: Сквирський, схід: Кагарлицький, Рокитнянський, північ: Фастівський, Васильківський, Обухівський, південь: Володарський, Ставищанський, Таращанський райони
Адміністративно-територіальні одиниці:  Міст районного значення: місто.Узин, Селищ міського типу: селище. Терезине, Сільських населених пунктів: 58, Кількість населених пунктів:  60
Чисельність населення станом на 1 січня 2013 року – 49,0 тис. осіб.
У тому числі:  сільське – 35,8 тис .чол, міське - 13,2 тис .чол.

 

 

 

Коротка історична довідка


Білоцерківський район – один з найбільших районів Київської області. Як адміністративна одиниця був створений у 1923 році.
Білоцерківщина - це назва землі, чия історія сягає корінням у сиву давнину, нараховуючи понад 5 тисяч років.
Як свідчать археологічні знахідки, і донині на територіях багатьох сіл -Мазепинець, Шкарівки, Яблунівки та інших залишились пам’ятки різних епох: городища черняхівської та древньоруської культур, поховання бронзового періоду, стародавній земляний Зміїв вал уздовж Росі, споруджений за наказом Київського князя Ярослава Мудрого.
Ціла галерея історичних подій виникає під уважним поглядом у минуле: будівництво на берегах Росі величного оплоту проти монголо-татар – міста Юр’єва (попередня назва м. Біла Церква), підписання Білоцерківської угоди між Богданом Хмельницьким і польською шляхтою під час Визвольної війни 1651-1654 років.
Сторінки героїчної слави Білоцерківщина тісно пов’язані з гайдамацьким рухом - Коліївщиною, рухом декабристів. Саме тут члени Васильківської управи Південного товариства на чолі з П. І. Пестелем обговорювали долю майбутньої держави, розробляли план повстання Чернігівського полку.
В період капіталістичного розвитку Білоцерківщини стає одним з найрозвинутіших сільськогосподарських, промислових, торгівельних осередків Київської губернії.
Певний вплив на соціально-економічний та культурний розвиток краю мали графи Браницькі - володарі білоцерківських земель кінця ХУІІІ - початку XX століття.
Жителі району бережуть добру пам’ять про відомих людей, які побували в краї - О.В.Суворов, Т.Г.Шевченко, О. С. Пушкін, Г. Р. Державін, К. Г. Стеценко.
Видатні полководці І. Р.Якір, Г. І. Котовський звільняли територію району від білогвардійців.
В 1922 році с. Блощинці відвідав голова ВЦВК М. І. Калінін.
XX століття - надзвичайно насичений подіями відтинок історії, шлях, який пройшли білоцерківці від української революції до незалежності України.
На Білоцерківщині сформувалося військо Директорії, яке відновило Українську Народну Республіку, а через невеликий відрізок часу свою владу встановили більшовики.
Радянська влада - це індустріалізація та колективізація, які не дали обіцяних результатів, голодомор 1932-33 років, коли без війни, від голоду на Білоцерківщині померло близько 20 тисяч жителів.
Тяжкі випробування лягли на долю жителів району і в роки Великої Вітчизняної війни. 16 липня 1941 року наш край був окупований фашистами. В серпні цього ж року на околиці села Блощинці прийняв криваве хрещення студентський батальйон, в якому був майбутній видатний письменник України Олесь Гончар. Цей страшенний бій описаний ним в романі "Людина і зброя", про подвиг студбатівців нагадує бронзова постать юного червоноармійця з гвинтівкою в руці, встановлена при в'їзді в село на березі річки Красна.
Визволена Білоцерківщина на початку січня 1944 року військами 50 і 51 корпусів 40-ої армії Першого Українського фронту під командуванням генерал-майорів, Героїв Радянського Союзу С. Мартиросяна та П. Авдієнка.
До складу 50-го корпусу входила Перша окрема Чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи.
Більше 12 тисяч синів і дочок Білоцерківщини воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, а близько 7 тисяч не повернулися до рідних домівок, вісьмох з них удостоєно високого звання - Героя Радянського Союзу.
Білоцерківщина - це колиска, яка виплекала багатьох видатних людей минулого. Село Мазепинці - батьківщина Гетьмана України Івана Мазепи, тут йому зведено пам’ятник та меморіальний комплекс — Парк козацької слави.
У селі Пилипча дитинство провів відомий російський письменник
К. Паустовський.
Надросся - це життєдайне джерело, з якого черпав свою творчу наснагу
І. Нечуй - Левицький.
Узинська земля стала першим стартовим майданчиком у житті для льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу Павла Романовича Поповича.
5-тисячна історія нашої землі несе в собі велику мудрість, мужність і працю тих, кого вона зростила, серед них 21 Герой Соціалістичної Праці.
До Золотого фонду району віднесено 46 чоловік. Більше 450 жителів Білоцерківщини відзначені державними нагородами.