Сій, то хліб буде.  Через ситуацію із коронавірусом держава звільнила виробників сільськогосподарської продукції від податку на землю та від плати за оренду державної землі. Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький. Проте це навряд чи зможе мотивувати агровиробників вийти у поля — частина із них просто боїться подальших збитків — бо можна вкласти гроші у посівну, а назад їх не отримати. Тому вони ретельно прораховують усі витрати й оптимізують виробництво. Уже нема коли думати — на Білоцерківщині стартували посівні роботи.

Ми поцікавились, як в умовах карантину провели посівну окремі сільгосппідприємства Білоцерківщини. Розповідають про перебіг весняно-польових робіт у своїх господарствах Леонід Розпутній, директор групи компаній «Агроміно», Олександр Панченко, директор товариства «Фастівка», та генеральний директор агрофірми «Узинська» Михайло Козачук.

Леонід РОЗПУТНІЙ: ‑ Наші господарства, а вони розміщені в Шкарівці, Олійниковій Слободі, Матюшах і Сидорах, практично завершили сівбу ярих. Залишилось заробити в грунт лише насіння кукурудзи на площі 700 гектарів. Раніше посіяли ячмінь, соняшник, кормові культури.

Щодо змін у структурі посівних площ, то додали кукурудзи й озимої пшениці (відповідно 40 і 20 відсотків площ). Зокрема, пшениця займає у нас понад 1000 гектарів. Ріпака маємо 300 гектарів – це на рівні попереднього року. А ось сою вирішили не сіяти. Цукровий буряк – теж.

Загалом посівна була важкою – далися взнаки бездощів’я та весняні приморозки. Через це прогнозуємо, що врожайність озимої пшениці й ріпака дещо знизиться.

Кормові культури вирощуємо лише в Матюшах, бо там розводять сільгосптварин. А орної землі в господарствах «Агроміно» п’ять тисяч гектарів.

Олександр ПАНЧЕНКО: ‑ В товаристві «Фастівка» — 1840 гектарів посівних площ. Щороку сіємо близько 500 гектарів озимої пшениці і стільки ж цукрових буряків. Також вирощуємо сою, кукурудзу, ячмінь. Зокрема, під сою відвели цьогоріч 250 гектарів. Більшу частину землі вже засіяли. У цілому структура посівних площ стабільна.

Варто зауважити, що до середини квітня на грунті були нічні приморозки. Вони вразили пшеницю і ячмінь. Тому їхня врожайність очікується на 10-15 відсотків нижчою. Надалі наше головне завдання – забезпечити належний догляд за посівами.

Михайло КОЗАЧУК: — В агрофірмі «Узинська» завершили посівну. Структура посівних площ практично не змінилась. Під кукурудзу відведено 1000 гектарів, під соняшник – 600 (він, до речі, уже зійшов). Горох і сою не сіяли. Господарство має ще 600 гектарів озимої пшениці, 500 гектарів рапсу і 100 гектарів озимого ячменю.

Щодо пшениці, то вона в доброму стані. Раніше була трохи примерзла під час нічних приморозків. Але завдяки підживленню відійшла і розвивається належним чином.

Допомогли розвитку сільгоспкультур і дощі, які пройшли останнім часом.

Під час весняно-польових робіт сумлінно працювало подружжя Мар’яни та Дмитра Ластовків. Дуже  вдячний і іншим працівникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків.

Посівна та вегетативний період дуже відповідальний та важливий процес для всіх аграріїв, адже саме від нього залежить врожайність посіяних культур.

Микола Бузинний — директор Білоцерківської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків національної академії аграрних наук України, кандидат сільськогосподарських наук  досить детально розповів про сорти пшениці, які вирощуються на Дослідно-селекційній станції, поділився досвідом щодо застосування тих чи інших технологій підвищення врожайності цукрового буряку, зробив висновки з приводу доцільності вирощування виведених сортів  на території району та країни.

За словами фахівця, на демонстраційних полях, високу врожайність показують такі сорти, як «Білоцерківська напівкарликова», «Олеся» та «Ясочка», «Царівна», «Лісова пісня» та «Романтика» — належать до так званих «сильних пшениць», мають високий вміст клейковини хорошої якості. Також досить цікавими та сильними є сорти «Чародійка Білоцерківська» та «Щедра нива».

«Якими б не були сорти, урожайність багато в чому залежить від погоди, – наголошує Микола Володимирович, – і маємо надію, що поточний рік буде сприятливим у цьому плані. Це дасть змогу говорити про високі врожаї пшениці всіх сортів».

Острахи аграріїв щодо наслідків коронавірусу для бізнесу і щодо майбутніх заробітків — цілком виправдані. Але базові цінності, навіть, якщо маємо найгіршу ситуацію з часів Другої Світової Війни, залишаться незмінними — продукти харчування потрібні щоденно, на відміну від всього іншого.

Зауважу: Станом на 1 травня,  у Білоцерківському районі посіяно 1837 га ярого ячменю, 50 га ярої пшениці, 170 га вівса, 960 га гороху, 1700 га соняшника, 285 га цукрового буряку та 42 га сої

В цілому цього річ ярих культур по всіх категоріях господарств очікується посіяти на площі 68,2 тис. га. Що стосується озимих культур, то під урожай 2018 року господарствами району восени посіяно 13,376 тис. га озимих зернових культур, в тому числі озимої пшениці 12,647 тис. га, озимого жита – 0,193 тис. га та озимого ячменю – 0,536 тис. га. Крім того, посіяно 2,1 тис. га озимого ріпаку на зерно. Стан посівів озимих зернових культур добрий та задовільний.

Для проведення посівної компанії господарства району забезпечені в достатній кількості посівним матеріалом , так при потребі 1870 тонн насіння є в наявності 2164 тонни (115 %), з них кондиційного – 100 %. Забезпеченість мінеральними добривами становить майже 140 %, що складає 4105 тонн в діючій речовині. Потреба в засобах захисту складає – 70,8 тонн, в т. ч.: гербіциди – 40,8 тонн, інсектициди – 19,2 тонн, фунгіциди – 6,5 тонн, протруйники – 4,3 тонн. З урахуванням контрактів господарства району засобами захисту рослин забезпечені повністю. При проведенні весняно-польових робіт задіяно майже шість сотень тракторів, 536 одиниці ґрунтообробної техніки та більше двухсот сівалок.

Тож, підсумовуючи, скажемо, аграрії пережили не одну економічну політичну та земельну кризу, тож точно мають імунітет і до вірусів, і будь-яких інших випробувань.

Кажуть, що весна – наші батько й мати, а як не посієш – не будеш збирати. Отож бажаємо, щоб хліборобам району було що збирати. Весняний день рік годує, пам’ятаймо про це.