ВСЕ МЕНШЕ й менше залишається ветеранів  Другої світової війни. З кожним роком все далі від нас той пам’ятний День Перемоги. Друга світова залишила слід у житті, практично, кожної укра­їнської родини. Ось чому День Перемоги був і зали­шається для нас не тільки великим святом, а й хо­рошим приводом сказати слова подяки тим, хто від­стояв мир на рідній землі для майбутніх поколінь.

Працівники районної ради на чолі зі своїм очільником Анатолієм  Чичикало та сільським головою Людмилою Маринич  напередодні Дня Пе­ремоги мали можливість зустрітися з єдиним ветераном с. Мала Вільшанка Бєлим Василем Григоровичем. Саме він один із тих, хто дійшов до Берліну, виборюючи мир для нас з вами.

До нас дійшли унікальні  листи, які він посилав своїй коханій з фронту. (на фото). Це вже історія, на якій ми, молодше покоління повинні вчитися.

Тож День Перемоги —  його свято. Свято скромної, але достойної людини. Хоч сьогодні ветерана й турбують фронтові рани, й вік у нього вельми поваж­ний, 96-ть, але односельчани говорять про нього з теплотою, шаною та повагою. В мирні роки Василь Григорович викладав у Маловільшанській школі російську мову та літературу, веде здоровий спосіб життя й націлює на таке своїх односельців.

Для Василя Бєлого цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий. Його серце  наповнене співчуттям,  милою приємністю. Цими чудовими якостями Василь Григорович щедро ділиться з онуками. Йому вірять, його люблять і шанують односельці. Адже це живий свідок історії, який здійснює зв’язок часів, продовжуючись у своїх нащадках.

Анатолій Петрович  побажав ветерану міцного здоров’я і бадьо­рості, сімейного затишку та заслуженої поваги від оточуючих.

Хочеться від­дати особливу шану тим мужнім людям, що поля­гли за наше з вами чисте небо, і низько вклонитися тим, хто сьогодні з нами. Пам’ять про їхні подвиги завжди слугуватиме при­кладом патріотизму для прийдешніх поколінь і ві­рності служінню Україн­ському народу.