Леонід Розпутній очолює в Білоцерківському районі групу господарств, що входять до складу компанії «Агроміно». Це агрофірми «Білоцерківська», «Матюші», «Олійникова Слобода» та приватно-орендне сільгосппідприємство «Сидори». Про перші врожаї 2020 року Леонід Анатолійович розповів кореспондентові «Замкової гори»:

-НАСАМПЕРЕД зазначу, що в обробіт­ку нашого кластера (об’єднання) по­над п’ять тисяч гектарів землі. Головне місце в структурі посівних площ відведено зерно­вим культурам. Так, озимі пшениця і ріпак займають відповідно більше тисячі і 330 гектарів, кукурудза – понад дві тисячі, со­няшник — близько тисячі гектарів. Є також ячмінь, а в Матюшах – ще й кормові куль­тури для тваринництва. Щодо перших вро­жаїв, то вони не блискучі, бо погодні умови вносили свої корективи. Проте, дякуючи Богові, в цілому отримано непоганий уро­жай ранніх зернових. Озимий ріпак вродив по 33-и центнери на круг, озима пшениця – по 50. А врожайність ячменю сягнула 45-и центнерів з гектара. Зараз триває догляд за посівами соняшника і кукурудзи. Висо­ка температура повітря й нестача вологи в грунті показують що недобір урожаю цих культур буде очевидним.

— Як проходило збирання ранніх зерно­вих?

— В основному організовано. Погодні умови сприяли, тому ми віджнивували про­тягом 10-и робочих днів, згідно з планом. На полях працювали досвідчені спеціалісти, ефективна техніка. Як наслідок – урожай зі­брано вчасно і без втрат. За це дуже вдячний хліборобам Шкарівки, Матюшів, Олійнико­вої Слободи та Сидорів. Так тримати й на­далі.

Додам: під час жнив особливу увагу при­діляли заходам протипожежної безпеки. Ми заздалегідь обкосили й продискували поля, забезпечили їх ємкостями з водою. Техніка, як і належить, була оснащена вогнегасника­ми. Ретельно пильнували за хлібним ланом чергові. На щастя, вогонь хліборобам не на­шкодив. І це приємно.

— Сучасні технологію, техніку викорис­товували?

— Цьогоріч придбали два нові трактори марки «Джондір», нову імпортну сівалку (ще одна у нас була). Скажімо, на площах рі­паку застосовували поверхневий обробіток грунту. Після збирання врожаю землю про­дискували і відразу засіяли.

Кукурудзу й соняшник сіяли весною на міжряддя 50 сантиметрів. Це теж одне із наших нововведень. Про його переваги ді­знаємось пізніше. Бо погодні умови вносять значні корективи.

— Умови праці на жнивах задовольняли людей?

— Ми розробили бонусну систему роз­рахунків. Вона стимулювала кожного пра­цівника (від комбайнера до робітника току), щоб якісно й швидко зібрати врожай і до­вести його до належних кондицій. Однак певні корективи внесла коронавірусна пан­демія. Доводилось багато зусиль докладати, аби працівники дотримувалися протиепі­демічних заходів. Це й миття рук, викорис­тання захисних масок, дезінфекція техніки тощо.

Загалом наші працівники сповна забезпе­чували виробництво згідно з цьогорічною бізнес-програмою.

— Які перспективи на врожай пізніх культур?

— Продовжують даватись взнаки неспри­ятливі погодні умови. Відсутність вологи у півметровому шарі грунту не дозволяє рос­линам як слід розвиватись. Це підтверджу­ють початки качанів кукурудзи та шапки соняшника. Вони горять на очах. Отож час­тину зернової кукурудзи змушені заготов­ляти на силос. Бо її урожайність не дасть ба­жаної рентабельності. Нагадаю: в попередні роки королева полів родила по 10 і більше тонн з гектара. Нині на такий рубіж не ви­йдемо. Це однозначно.

— Через посуху зміняться, напевне, й терміни осінньої сівби під урожай наступ­ного року.

— Звичайно. Шостого серпня почали сія­ти озимий ріпак. Причому в екстремальних умовах, тобто вночі. Щоб зберегти хоч тріш­ки вологи (у вигляді роси чи охолодженого повітря). Ми змушені так діяти. Бо, якщо рі­пак ввійде в зиму недостатньо розвинутим, він потім не перезимує як слід. Одне слово, терміни сівби цієї рослини настали. Стосов­но інших культур, то будемо надіятись, що дощі таки пройдуть. І вологи в грунті до­дасться.

— А пересіви можливі?

— Цілком. Минулої зими в Матюшах на деяких площах загинув ріпак. Довелось пе­ресівати кукурудзою на зерно. Це, звісно, втрати. Але без них хлібороби не обходять­ся. Десь виграєш, десь і програєш.

— Із закупівлею мінеральних добрив виникають проблеми?

— Ні. Якщо є кошти, то й добрива будуть. Сьогодні кластер «Агроміно» працює згід­но з бізнес-планом і відповідно до агроно­мічних карт. У січні-лютому заготовляємо міндобрива до початку весняно-польових робіт (по тендеру). Нині наші господарства забезпечені поживними речовинами й на осінь.

— Отже, поточний рік для білоцерків­ських господарств компанії «Агроміно» нелегкий. А чи матимете прибуток у рос­линництві?

— Думаю, що так. І це притому, що ми не змогли отримати запланований урожай ранніх зернових. Цьогорічний валовий збір буде на 15-18 відсотків менший, ніж торіш­ній. А все через несприятливі погодні умови (високий температурний режим і брак опа­дів). Та для компенсації втрат завжди можна знайти внутрішні резерви. І ми знаємо, де їх шукати.

Від редакції: бажаємо колективам агро­фірм «Білоцерківська», «Матюші», «Олійни­кова Слобода» та приватно-орендного під­приємства «Сидори» не втрачати надії на дорідніші врожаї. Вони попереду. Бо наука, техніка й технології не стоять на місці. Хай щастить вам, хлібороби, кожен рік!

В.ГАЛЬЧЕНКО